Учебная работа. Інформаційний менеджмент патентної документації

Інформаційний Менеджмент патентної документації

Інформаційний менеджмент патентної документації

ВСТУП

інформаційний Менеджмент патентний пошук

Розвиток науки і техніки, поява якісно нових інформаційних потреб підвищують роль інформаційного чинника у процесах прийняття управлінських рішень.

Сучасні методи управління інформаційною діяльністю на підприємствах і в організаціях базуються на концепціях інформаційного менеджменту, його основних методах і засобах. На сьогодні надзвичайно важливо вміти правильно управляти інформацією та документацією. А відповідно зі стрімким розвитком науки та техніки актуальним та необхідним стало управління саме патентною документацією.

Без визначеної і зафіксованої у нормативно-методичній документації патентно-ліцензійної політики компанії не може бути створено корпоративну систему управління промисловою власністю. При цьому саме розробка документації становить найбільші труднощі та проблеми при створенні цієї системи.

обєктом дослідження в даній курсовій роботі є інформаційний Менеджмент.

Предметом дослідження даної теми являється інформаційний Менеджмент патеноної документації.

Завданнями курсової роботи є:

-уточнити основні поняття дослідження;

дослідити стан розробки проблематики інформаційного менеджменту патентної документації;

визначити методи дослідження;

розглянути патентне дослідження як складова інформаційного менеджменту;

дослідити патентно-інформаційний пошук;

проаналізувати нормативно-правову базу в галузі інформаційної діяльності та промислової власності;

визначити наявні недоліки інформаційного менеджменту патентної документації;

внести пропозиції щодо вдосконалення та покращення інформаційного менеджменту патентної документації.

Гіпотезою даної роботи є припущення що в Україні інформаційний Менеджмент функціонує на достатньому рівні.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

інформаційний Менеджмент патентний

1.1 Уточнення понять «інформаційний Менеджмент», «патент», «патентна документація»

Для дослідження даної теми нам необхідно зясувати суть наступних понять: «інформаційний менеджмент», «патент», «патентна документація».

Інформаційний Менеджмент охоплює планування, організацію, координацію й контроль інформаційної діяльності та процесів, а також комунікації всередині організації з метою поліпшення якості й ефективності її роботи, розвитку організації. Використання методології інформаційного менеджменту дозволить вирішити багато питань теорії і практики управління інформаційними потоками в сучасних організаціях, які поки що розділені барєрами між професійними галузями, технікою й технологіями, обумовленими традиціями й неякісним менеджментом.

Науковці Матвієнко О.В. та Цивін М.Н. Інформаційний Менеджмент розглядають у досить широкому спектрі — від традиційного інформаційного обслуговування до загальної теорії управління: інформаційне забезпечення, інформаційні ресурси, інформаційні послуги і підприємництво, інформаційні системи і їх управління, опрацювання і аналіз інформації, організація комунікації, управління інформаційними технологіями, стратегічне планування і Менеджмент. Всі ці напрями входять до системи знань інформаційного менеджменту, але деякі з них, залежно від трактування, представляються як основні, а решта доповнюють перші як контекст.

Інформаційний Менеджмент — це комплекс завдань управління на всіх етапах життєвого циклу підприємства, охоплюючи всі дії та операції, пов’язані як з інформацією в усіх її формах і станах, так і з підприємством у цілому на основі даної інформації.

Федулова в підручнику «Менеджмент організацій» зазначає, що Інформаційний Менеджмент — це сукупність правил, технічних засобів і систем, які визначають інформаційну та комунікаційну структуру підприємства.

Інформаційний Менеджмент − спеціальна область менеджменту, що виділилася як самостійний напрям в останні роки і охоплює всі аспект проблеми менеджменту у сфері створення та використання інформаційних ресурсів.

Гуралюк у статті «Інформаційний Менеджмент та його місце у підготовці керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти» зазначив, що Інформаційний Менеджмент − система принципів, методів, засобів і форм управління інформацією (інформаційними потоками й інформаційними ресурсами), а також управління за допомогою інформації, тобто як управлінську технологію, компонентами якої є документна інформація, персонал, технічні й програмні засоби забезпечення інформаційних процесів, а також нормативно встановлені процедури формування і використання інформаційних ресурсів.

Особливість інформаційного менеджменту полягає в тому, що він є поліфункціональним напрямом діяльності: з одного боку, безпосередньо стосується загальної теорії управління, а з іншого − предметної галузі інформатики та інформаційної діяльності, в тому числі їх аналітичної та прогнозної компонент, тобто всього комплексу форм, методів і засобів, які забезпечують ефективну взаємодію у будь-якій сфері діяльності.

Розглянемо декілька визначень поняття «патент». Термін «патент» походить від латинського <#"justify">Виконання соціальною інформацією управлінських функцій, циркуляція інформації між компонентами системи, між системою в цілому і оточуючим середовищем, є обовязковим атрибутом управління. Саме завдяки інформаційним процесам система управління здатна здійснювати цілеспрямовану взаємодію із зовнішнім середовищем, координувати відносини власних компонентів, спрямовувати їх рух до заданої мети.

Питанням інформаційного менеджменту присвятили свої праці такі вчені як: Васюхін О.В., Крігер В., Жежніч П.І., Федулова Л.І., Ларіна М.В., Костров А.В., Гуралюк А.Г.

У галузі інформаційного менеджменту проводили дослідження такі науковці, як Б.Н. Головко, А.С. Грінберг, О.В. Матвієнко, М.Н. Цивін, Н.І. Шанченко та ін. Окремі питання були розглянуті О.О. Денисовою, Г.А. Дмитренком, Г.В. Єльниковою, М.І. Жалдаком, Н.І. Кабушкіним, Г.О. Козлаковою, В.І. Масловим, Н.В. Морзе, В.Д. Павловським, Г.Г. Почепцовим, С. Янковським та ін.

Підручник Н.І. Шанченка містить виклад основних понять і завдань інформаційного менеджменту, а також методик вирішення поставлених перед інформаційним менеджером проблем.

В.П. Жукова присвятила статтю «Інформаційний Менеджмент у бібліотеці в період глобалізації суспільства», в якій розглядається інформаційний Менеджмент у бібліотеці в період глобалізації суспільства, головною функцією якого є управління інформаційними ресурсами, інформаційними технологіями й інформаційними системами.

У підручнику Грінберга, король «Інформаційний менеджмент» описані принципи і методи інформаційного менеджменту як процесу управління на базі комп‘ютерних технологій обробки інформації із застосуванням управлінських інформаційних систем як базового інструменту для роботи менеджерів на всіх рівнях управління в різних предметних областях.

Питанням патентознавства присвятили свої праці відомі дослідники науки такі як: Норейко С.Б., Сусліков Л.М., Дьордяй В.С., Андрощук Г.А., Работягова Л.І., Пріб Г.А., Брижко В.М., Дахно І.І., Козинець В.П., Малий В.В., Межебовський І.В., Прахов Б.Г. та ін.

У посібнику «Патентознавство» Суслікова Л.М. та Дьорда В.С. розглянуто основні положення законодавства України з питань інтелектуальної власності, правової охорони, особливості авторського патентного права, умови надання правової охорони об’єктам інтелектуальної власності. Висвітлюються питання оформлення та подання заявки на одержання патенту на винахід. процедура розгляду заявки на патент, права та обов’язки власника патенту на винахід, передача прав на винахід.

Навчальний посібник Пріба Г.А. «Патентознавство» висвітлює засади українського та міжнародного законодавчого регулювання питань інтелектуальної власності, порядок патентування винаходу(корисної моделі), промислового зразка, товарного знака, зазначення по ходження товарів, раціоналізаторської пропозиції. Окреслено мету і послідовність проведення патентних досліджень.

Велика кількість наукових статей та доповідей присвячена питанням промислової власності та, зокрема патентній документації написана працівниками Українського інституту промислової власності.

Мосов С.П. та Васильєв О.В. представили статтю «Можливості використання патентної інформації для ведення конкурентної розвідки».

Мосов С.П. у статті «Про стан справ щодо промислової власності на підприємствах України» проаналізував підприємства України з точки зору промислової власності на навів актуальні статистичні дані.

Кононенко А.В. Головний спеціаліст відділу патентної документації та стандартизації відділення патентно інформаційного забезпечення Державного підприємства «Український інститут промислової власності» написав статтю «Дистанційне навчання в академії ВОІВ як основний засіб набуття базових та спеціалізованих знань у сфері інтелектуальної власності».

Торянік С.О. у доповіді «Експертиза запатентованих корисних моделей. Практичний досвід» виокремив основні етапи проведення експертизи корисної моделі, проаналізував законПроаналізувавши різноманітні джерела з інформаційного менеджменту та патентній документації можемо зробити висновок, що тема інформаційного менеджменту патентної документації ще не досить розглянута та досліджена.

.3 Методи дослідження проблематики інформаційного менеджменту патентної документації

Методи дослідження — це способи, за допомогою яких вивчають різноманітні аспекти виховання, освіти, навчання і розвитку.

методика дослідження — процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів, спрямованих на вирішення дослідницьких завдань.

Емпіричні методи:а) спостереження; б) вимірювання; в) опитування;г) експеримент; д) соціометрія; е) тестування.

Аналітичні методи: а) абстрагування; б) ідеалізація; в) виділення; г) розрізнення;д) структурно-функціональний; е) аналогія; ж) порівняння; з) логічний; и) ідентифікація;і) редукція.

Синтезуючі методи: а) індукція; б) дедукція; в) класифікація і типологія;

г) систематизація; д) гіпотетико-дедуктивний; е) узагальнення; є) екстраполяція.

Розглянемо, якими науковими методами буде виконуватись кожен із поставлених у курсі завдань.

Для побудови та написання першого розділу курсової роботи «Методологічні основи вивчення інформаційного менеджменту патентної докумнентації» ми будемо використовувати метод формалізації.

Під методом формалізації розуміється створення особливої штучної (формалізованої) мови або мови знаків та символів, і зображення на цій мові абстрактних об‘єктів науки і наукового знання як результатів пізнавального процесу. Використання особливих знаково-символічних засобів формалізованої мови дає можливість більш точно, однозначно і стисло зображати абстрактні об’єкти науки і наукове знання. Цей метод забезпечує повноту огляду певної галузі проблем.

Першим завданням нашої роботи є уточнення основних понять дослідження. Для виконання цього завдання ми використаємо метод абстрагування.

Як зазначає Крушельницька О.В.:«Абстрагування — метод наукового пізнання, суть якого полягає у виділенні кількох ознак або властивостей об‘єкта, що досліджується, при означеному розумовому відключенні інших властивостей, зв’язків і відносин предмета. Абстрагування дозволяє замінити в свідомості людини складний процес більш простим, який характеризує найсуттєвіші ознаки предмета або явища, що важливо для створення багатьох понять».

Процес абстрагування здійснюється за допомогою двох прийомів: перший — виділення в об‘єкті, який вивчається, найважливіше і зазначити неіснуючі факти; другий прийом полягає у реалізації можливостей абстрагування і заміни реального об’єкта більш простим — моделлю.

Головним призначенням абстрагування є ігноруючи другорядні риси реальних явищ зосереджувати увагу на головних сутнісних рисах, що втілюється у визначеннях абстрактних понять. Зокрема, в нашій роботі це дасть можливість уточнити такі поняття: «інформація», «інформаційна діяльність», «законУ наші роботі абстрагування дає можливість замінити у свідомості людини складний процес більш простим, який характеризує найсуттєвіші ознаки предмета або явища.

другим завданням даної курсової роботи є стан розробки проблематики. Для виконання цього завдання ми використовуємо метод узагальнення.

Узагальнення — метод навчання, що полягає в переході від менш загальних до більш загальних знань, абстрагуванні та знаходженні спільних ознак, властивих предметам певної галузі.

Головним призначенням узагальнення є отримання узагальнюючого висновку, відображення основних результатів в загальному положенні. Зокрема, в наші роботі це метод дає нам можливість узагальнити стан розробки проблематики законодавчої бази інформаційної діяльності в Україні, дізнатися, які науковці розглядали це питання і якого висновку дійшли.

Третім завданням даного дослідження є визначення методів дослідження. Для виконання цього завдання ми використовуємо метод дедукції.

Дедукція — метод логічного висновку від загального до часткового, тобто спочатку досліджують стан об‘єкта в цілому, а потім його складових елементів. У навчально-дослідній практиці застосовують змістовне доведення, представлене у вигляді звичайних логічних конструкцій, рівень науковості яких відповідає потенціалу молодого дослідника.

Дедуктивний (лат. Deductio — виведення) метод полягає у послідовному розгортанні повідомлення і руху тексту від загального до часткового. Це метод пошуку того, як спочатку висловленому узагальненню знайти конкретні підтвердження.

У нашій роботі дедукція дає можливість знаючи загальні закономірності, застосовувати наукові методи для виконання конкретного дослідницького завдання.

Четвертим завданням роботи являється розглянути патентне дослідження як складову інформаційного менеджменту. Для виконання даного завдання буде використовуватись метод контент-аналізу.

Контент-аналіз вчені визначають як специфічну техніку дослідження, спрямовану на об‘єктивне, систематичне та кількісне описання змісту повідомлення, яке відповідає цілям дослідника. У цьому разі під об‘єктивністю розуміють аналіз, підпорядкований чітким правилам, які різним дослідникам, що працюють з одними й тими самими текстами, дають змогу отримувати однакові результати.

Для виконання шостого завдання даної курсової роботи ми будемо використовувати метод дедукції. Дедуктивний (лат. Deductio — виведення) метод полягає у послідовному розгортанні повідомлення і руху тексту від загального до часткового. Це метод допоможе нам визначити наявні недоліки законодавчого регулювання інформаційної діяльності.

Сьомим завданням являється розгляд нормативно-правової бази в галузі інформаційної діяльності та промислової власності.

Спираючись на проведений аналіз ми можемо сказати, що в даній курсовій роботі ми будемо використовувати такі методи як метод формалізації, узагальнення, дедукції, абстрагування та контент-аналіз.

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПАТЕНТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

.1Патентне дослідження як складова інформаційного менеджменту

Сучасні методи управління інформаційною діяльністю на підприємствах і в організаціях базуються на концепціях інформаційного менеджменту, його основних методах і засобах.

Для інформаційного менеджменту, як науки, характерна багатоваріантність, зумовлена тим, що, з одного боку, обєктом його дослідження виступає поняття інформації, яке є родовим для сукупності наукових дисциплін, з іншого — загальноуправлінська проблематика, повязана із документаційно-інформаційним забезпеченням управління.

Останнім часом конституюється нова наукова дисципліна — документознавство, яка розглядається як узагальнююча для дисциплін документально-комунікаційного циклу.

Сучасне документознавство дослідники повязують з інформаційно-документаційним забезпеченням управління та організацією інформаційного менеджменту в установі.

Інформаційне забезпечення управління і бізнесу передбачає:

− комплексне інформаційне забезпечення найбільш повною і достовірною фактографічною і концептуальною інформацією порівняльного і прогнозного − підготовка аналітичних, порівняльних або реферативних оглядів;

− проведення патентних досліджень;

− організація консультацій, експертних оцінок;

− співставлення техніко-економічних параметрів виробів;

− переклад ділової інформації;

− формування спеціалізованих(в тому числі повнотекстових) баз даних для побудови аналітичних моделей і кількісного аналізу

обєктів експертизи і прогнозування. [11 ссылка ст. 46-47]

Патентне дослідження (патентний пошук) є необхідною складовою частиною будь-якого об‘єкту господарської діяльності (ОГД), який претендує на новизну і промислову придатність.

Патентні дослідження Науково-технічні і патентні дослідження дозволяють визначити патентну ситуацію, об‘єктивно оцінити технічний рівень і конкурентоспроможність ОГД, що є підставою для подальшої комерціалізації нововведення.

Мета патентних досліджень — визначення патентної ситуації щодо ОГД.

Патентні дослідження проводять на основі патентної та іншої науково-технічної інформації стала загальнодоступною у світі.

Патентні дослідження проводить суб’єкт господарської діяльності у складі таких робіт:

маркетингу;

менеджменту;

прогнозування;

перспективного та поточного планування;

визначення напрямків, темпів розвитку засобів технічного забезпечення своєї діяльності;

проектування;

формування замовлення виконавцям;

вибору напрямків дослідження в разі створення нових і модернізації існуючих ОГД;

виконання НДР, ДКР;

науково-технічного співробітництва;

постановки ОГД на виробництво;

підвищення якості ОГД, удосконалення технології;

матеріального і технологічного забезпечення виробництва;

експлуатації ОГД;

придбання обладнання та ліцензій;

реалізації ОГД (продажу, експонування на виставках, ярмарках, продажу ліцензій);

правової охорони об‘єктів промислової власності.

Патентні дослідження замовляють як компанії так і окремі фізичні особи — підприємці, винахідники, інженери.

Згідно ДСТУ 3575-97, проведення патентних досліджень є обов’язковим для суб’єктів господарської діяльності, які діють в Україні, і повністю або частково фінансуються із державного бюджету.

Приватні особи і компанії проводять патентні дослідження перш за все для визначення патентоспроможності власних або використовуваних технічних розробок. Без аналізу патентної ситуації навколо ОГД, неможливе складання і повноцінного бізнес-плану. Серйозний бізнес-партнер, інвестор і т.п. не братиме участь в проекті, бізнес-план якого не містить переконливих аргументів на користь його новизни і промислової придатності.

Цілі патентних досліджень обумовлюються етапами (стадіями) життєвого циклу ОГД — обєкту дослідження..

Особлива увага надається вивченню джерел інформації для виявлення досягнутого у світі рівня техніки досліджуваного напряму, визначення патентоспроможності ОГД і визначення ситуації щодо використання прав на ОГД.

З метою виявлення порушення прав власників патентів і заявників на об‘єкти промислової власності, використовуються, перш за все, джерела патентної інформації, зокрема, офіційні патентні бюлетені і офіційні нормативно-методичні матеріали, а також реферативна інформація про останні досягнення науки і техніки.

Багаторічний досвід проведення патентних пошуків аналогів створюваних технічних розробок накопичений фахівцями Патентбюро, де працюють кваліфіковані патентознавці, юристи, дипломовані фахівці у цілому ряду сфер людської діяльності. Патентними дослідниками виконувалися пошукові роботи для цілого ряду крупних підприємств і компаній України. Послуги патентного пошуку також надавалися окремим іноземним компаніям і фізичним особам.

Після закінчення патентних досліджень замовнику надається повний звіт про патентну ситуацію, включаючи описи можливих патентів-аналогів, вірогідних прототипів, іншої інформації витягнутої з відкритих джерел і спеціальних баз даних.

2.2Патентно-інформаційний пошук як основна складова інформаційного менеджменту патентної документації

Патентний пошук — дослідження, яке проводиться з метою виявлення існуючих та запатентованих аналогів цільового об‘єкту, або отримання відомостей про рівень технічного розвитку тієї чи іншої галузі.

Патентно-інформаційний пошук допоможе:

визначити тренди ринку, краще зрозуміти його, виявити сильні та слабкі місця ваших конкурентів;

обійти блокуючий патент, залишаючись у рамках закону;

зробити ваших конкурентів залежними від вашого патенту;

знайти слабкі місця у своєму патенті або патенті конкурентів;

перевірити можливість патентування вашої розробки, а також дізнатися, чи не порушуєте ви чийсь патент.

Патентний пошук проводиться (в Україні або в країнах, що вас цікавлять) із залученням джерел патентної, науково-технічної та рекламно-економічної інформації, охоплюючи останні науково-технічні досягнення. Патентний пошук може дати уявлення про поточний стан і перспективи розвитку ринку продукції, яка вас цікавить.

Патентно-інформаційний пошук допомагає:

отримати відомості про конкурентоспроможність та можливість патентування ваших розробок,

виявити потенційних конкурентів і визначити їх патентну політику;

перевірити патентну чистоту вже запатентованих винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Також патентний пошук проводиться безпосередньо у процесі патентування. Для складання заявки необхідно виявлення аналогів об‘єкту, що заявляється, потім найближчий аналог використовується, як базова модель.

Проведення патентного пошуку дозволяє успішно орієнтуватися на інноваційних ринках, Володіючи всією повнотою інформації, ви зможете вибирати найперспективніші шляхи розвитку бізнесу. Патентні дослідження допомагають направити в потрібне русло наукові дослідження, захистити продукт від конкурентів і патентного рейдерства.

Якщо ви плануєте вкладати в свою розробку гроші та зусилля, хочете впровадити її у виробництво і вивести на ринок, необхідно враховувати, що крім ризиків комерційного вам допоможе всебічна скрупульозна перевірка створеного вами об‘єкту техніки — патентний пошук.

Ризики, які дозволяє уникнути патентний пошук?

ви можете порушувати патенти третіх осіб, що діють на території тієї країни, де використовується об‘єкт;

якщо патент виданий згідно із законодавством без проведення експертизи на новизну і промислову придатність (патент на корисну модель), або виданий через помилку експертизи, він може бути анульований в будь-який час в результаті певних дій зацікавлених у цьому осіб, якщо він не відповідає критеріям новизни і промислової застосовності;

після визнання вашого патенту недійсним, можливе стягнення заподіяної шкоди дійсними правовласниками.

Патентний пошук дозволяє уникнути подачі безперспективних і слабких заявок та отримання в результаті непрацюючих чи залежних патентів, Пошук дає можливість на етапі формування заявки побудувати її таким чином, щоб уникнути проблем при патентуванні, а також убезпечити себе від пред’явлення претензій в майбутньому.

Пошук при здійсненні наукових розробок і при оформленні заявки на винахід:

пошук в науковій літературі — уявлення про досягненнях у науковому напрямку і теоретичне обгрунтування з більш детальним описом ;

пошук в патентних джерелах — можливість дізнатися про комерційно — цінних рішеннях в даній області і рівень техніки в досліджуваному напрямку;

пошук в науковій літературі — уявлення про досягненнях у науковому напрямку і теоретичне обгрунтування з більш детальним описом ;

Проблеми патентно-інформаційного пошуку:

інформаційні масиви мають колосальні обсяги,

інформація представлена на різних мовах,

інформація має науково-технічне та популярне призначення,

інформація міститься на різних носіях (паперових, оптичних, в Інтернеті),

інформаційні ресурси мають певну специфіку і різноманітність в методах формування, місцях розташування (бази даних, сайти, форуми, сторінки користувачів), в можливостях пошукових апаратів цих ресурсів.

Технологія проведення патентно-інформаційного пошуку

визначення напрямку пошуку;

розробка пошукового концепту :

підбір ключових слів ,

складання синонімічного ряду;

комбінація з класифікаційними індексами.

проведення пошуку;

аналіз результатів.

2.3 Нормативно-правова база в галузі інформаційної діяльності та промислової власності

Кожна країна розробляє та застосовує систему національних законів та підзаконних актів у сфері охорони промислової власності, здійснює свою діяльність згідно з їх основними положеннями, а також з урахуванням міжнародних норм у цій сфері. Гарантована цією системою надійна охорона прав на об‘єкти промислової власності є необхідною умовою стимулювання інноваційної діяльності, розвитку ринкової економіки, її торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва з іншими країнами.

Для переходу економіки України на інноваційний шлях розвитку необхідне відповідне законодавче та нормативно-правове забезпечення. Розробка та впровадження цього забезпечення особливо актуальні для розвитку пріоритетних галузей промисловості.

Законодавство в галузі інформаційної діяльності та промислової власності можна охарактеризувати як сукупність пов’язаних між собою у визначеній залежності нормативних актів, регулюючих суспільні відносини в сфері інформації, створення та використання науково-технічних досягнень, пов’язаних з їх правовою охороною, використанням об‘єктів промислової власності та захистом прав власників питаннями організації управління інформаційної та патентно-ліцензійною діяльністю.

Нормативно-правову базу інформаційної діяльності можна розподілити на декілька класів:

Загальні: «Про інформацію, „Про науково-інформаційну діяльність,Про мови, «Про державну таємницю», «Про національну програму інформатизації»

У сфері охорони прав на обєкти інтелектуальної власності: „Про авторське Право і суміжні права, „Про охо-рону прав на промислові зразки.

У сфері інформатизації державного управління: „Про електронний документ та електронний документообіг, «Про електронний цифровий підпис»

У сфері масової інформації: «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства».

Спеціальні: «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про національний архівний фонд і архівні установи».

Розглянемо спеціальне законодавство України у сфері промислової власності.

До законодавчих актів України з питань промислової власності відносять:

·Цивільний Кодекс України (витяг)

·Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»

·закон·закон·закон·законПостанови та розпорядження Кабінету Міністрів України

·Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об‘єкти інтелектуальної власності (Роз’яснення)

·порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об‘єкти інтелектуальної власності

·Про державну систему депонування штамів мікроорганізмів

·порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми

·Про порядок виплати винагороди авторам винаходів і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР

·Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів

·Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)

·Декрет Кабінету Міністрів України Про державне мито

·Декрет Кабінету Міністрів України Про стандартизацію і сертифікацію.

Відомчі нормативно-правові акти

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 червня 2011 року «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності»

Інформація про зміни, внесені до положень про державні реєстри, та введення нових бланків охоронних документів

Винаходи та корисні моделі

Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель

Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель

Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи

Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі

Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи

Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі

Інструкція про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об‘єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу

Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)

Інструкція про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання

Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР

Інструкція про видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР на секретні винаходи

Промислові зразки

Правила складання та подання заявки на промисловий зразок

Правила розгляду заявки на промисловий зразок

Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки

Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка

Інструкція про офіційну публікацію заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка та клопотання про її відкликання

Топографії інтегральних мікросхем

Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми

Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем

Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на топографію інтегральної мікросхеми та видачу ліцензії на використання топографії інтегральної мікросхеми

Знаки для товарів і послуг

Роз’яснення з питань застосування окремих положень закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»

Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг

Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг

Положення про Комісію щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг.

Розяснення щодо питань, повязаних із скасуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 04.03.2004 № 175 «Про затвердження Правил погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг».

Правила погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», до знака для товарів і послуг.

Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг

Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару

Положення про Державний реєстр України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів

Положення про перелік видових назв товарів

Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на обєкт права інтелектуальної власності.

Стандарти у сфері інтелектуальної власності:

Державні стандарти України (ДСТУ)

ДСТУ в галузі промислової власності

У 1997 році в Україні започатковано систему державних стандартів у галузі промислової власності та з 1 січня 1998 року наказом Держстандарту України від 6 червня 1997 року № 327 введено в дію такі стандарти:

ДСТУ 3574-97 Патентний формуляр. Основні положення. порядок складання та оформлення

ДСТУ 3575-97 Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення

Стандарти розроблені відповідно до чинного законодавства України в галузі промислової власності. Ці вимоги є обовязковими для суб’єктів господарської діяльності, що діють на території України, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного бюджету. Для всіх інших суб’єктів господарської діяльності вимоги стандартів мають рекомендаційний характер.

ДСТУ 3574-97 «Патентний формуляр. Основні положення. порядок складання та оформлення» Чинний від 1998-01-01.

Цей стандарт установлює основні положення, порядок складання та оформлення патентного формуляра — офіційного інформаційного документа, який засвідчує стан об‘єкта господарської діяльності як товару щодо порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об‘єкти промислової власності. Застосовується для забезпечення використання об‘єкта господарської діяльності у державі та за кордоном без порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на обєкти промислової власності.

Для полегшення складання та оформлення патентного формуляра розроблено посібник «Виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на обєкти промислової власності. порядок складання та оформлення патентного формуляра. Методичні рекомендації», в якому детально розяснюється як правильно заповнювати кожний розділ патентного формуляра з урахуванням чинних законодавчих актів України, а також норм міжнародного права у сфері правової охороні інтелектуальної власності.

ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення» Чинний від 1998-01-01.

Цей стандарт установлює основні положення, порядок проведення та форму звіту про патентні дослідження. стандарт застосовується в усіх галузях господарської діяльності на етапах створення і використання об‘єкта господарської діяльності. Суттю проведення патентних досліджень є визначення патентоспроможності об‘єктів господарської діяльності, ситуації щодо використання прав на об‘єкти промислової власності, а також виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та прав заявників на об‘єкти промислової власності. У стандарті знайшли відображення правові відносини на всіх етапах життєвого циклу об‘єкта господарської діяльності, здійснена гармонізація термінів та визначень з тими, що використовуються у чинному законодавстві України.

Для полегшення застосування цього стандарту розроблено посібник «Патентні дослідження. Методичні рекомендації», в якому розяснюються основні положення стандарту та надаються пояснення щодо їх використання. У методичних рекомендаціях висвітлюються можливості використання інформаційної бази для визначення патентної ситуації шляхом поєднання традиційних методів пошуку інформації та сучасних інформаційних технологій.

Стандарти Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ)

Стандарти ВОІВ є нормативними документами, що стосуються інформації та документації в галузі промислової власності і містять правила та рекомендації щодо уніфікованих методів представлення патентної інформації на різних носіях.

стандартами ВОІВ регламентуються: форма та зміст патентних документів; правила їх індексування, класифікування і кодування; зміст та структура офіційних бюлетенів і покажчиків до них; характеристики матеріальних носіїв інформації тощо.

Застосування стандартів патентними відомствами сприяє гармонізації та уніфікації патентної документації з міжнародними нормами, забезпечує більш ефективне міжнародне співробітництво в сфері патентної документації та стандартизації, сприяє подоланню мовного барєру. Зокрема, користувачам патентної інформації використання чинних редакцій стандартів допоможе зорієнтуватися під час пошуку та аналізу патентної документації країн світу.

Координування робіт щодо розроблення та перегляду стандартів у рамках ВОІВ до грудня 2009 р. здійснював Постійний комітет з інформаційних технологій.

За рішенням 38-ї сесії Генеральної Асамблеї ВОІВ у 2009 р. створено Комітет зі стандартів ВОІВ (КСВ), який розпочав роботу з 1 січня 2010 р. Основними функціями КСВ є перегляд і розробка стандартів ВОІВ стосовно інформації з промислової власності.

Стандарти ВОІВ включені до «Handbook on Industrial Property Information and Documentation» (Посібник ВОІВ з інформації та документації в галузі промислової власності (Посібник)), який до 2000 року видавався на папері, з 1997 до 2003 рік — на CD-ROM.

ВИСНОВОК

Передумова успішної діяльності компанії, а отже, її виживання — опанування усіма формами знань, зокрема, знаннями у вигляді промислової власності і нематеріальних активів, що їх збираються використовувати. Ця компетенція має розглядатися в процесі розвитку, тобто слід постійно критично аналізувати досягнуте. Подальший розвиток не може не викликати глибоких змін способів діяльності, особливо управління компанією.

Ініційований державою інтерес до проблем промислової власності вплинув і на зростання рівня сприйняття власниками і менеджерами компаній проблем, які стосуються інтелектуальної діяльності і нематеріальних активів.

Зазвичай, менеджерам компаній досить складно обґрунтувати значущість промислової власності для розвитку бізнесу. На жаль, чимало керівників підприємств ще не до кінця усвідомлюють, яке велике джерело доходів може бути пов’язано безпосередньо з інтелектуальною діяльністю.

Без визначеної і зафіксованої у нормативно-методичній документації патентно-ліцензійної політики компанії не може бути створено корпоративну систему управління промисловою власністю. При цьому саме розробка документації становить найбільші труднощі при створенні цієї системи. Це пов’язано з тим, що здебільшого в компаніях дотепер не налагоджено відповідних відносин щодо результатів інтелектуальної діяльності; як правило, відсутнє патентно-інформаційне забезпечення договорів НДДКР; мізерна кількість поданих заявок на ОПВ (обєкт промислової власності).

До розробки корпоративної патентно-ліцензійної політики реально можна приступити лише після створення підвалин системи корпоративного управління промисловою власністю, а саме:

формування бази даних результатів інтелектуальної діяльності, які належать і використовуються підприємствами компанії;

розробки і затвердження основних нормативно-методичних документів;

створення і впровадження технічних засобів, які забезпечують діяльність з управління промисловою власністю;

розробки облікової політики стосовно нематеріальних активів.

Організаційно-функціональна структура управління промисловою власністю має бути максимально адаптованою до наявної структури управління компанією.

Особливістю вертикально-інтегрованих компаній є територіальна відокремленість тих підприємств, що входять до її складу, які мають єдину систему фінансування і корпоративну програму НДДКР. Тому за розробки організаційно-функціональної моделі управління промисловою власністю необхідно враховувати складнощі, пов’язані з кадровим забезпеченням щодо патентно-інформаційної роботи. В адміністративних центрах компаній також не завжди є служби, які займаються питаннями промислової власності.

Основним завданням організаційно-функціональної структури є забезпечення координації діяльності технічної, економічної, юридичної служб, які відповідають за формування плану і виконання договорів НДДКР. Одним з важливих завдань при формуванні корпоративної структури управління промисловою власністю є долучення до неї підрозділів, пов’язаних з плануванням і виконанням договорів НДДКР.

Нормативно-методична документація діяльності стосовно створення і використання ОПВ має забезпечити реалізацію корпоративної політики в ділянках:

загальних принципів управління промисловою власністю;

■ порядку розподілу прав на результати інтелектуальної діяльності;

принципів організації корпоративного ринку ліцензій;

порядку консолідації і облікової політики щодо нематеріальних активів;

врегулювання відносин між авторами і правовласниками;

забезпечення режиму конфіденційності щодо результатів інтелектуальної діяльності;

■ порядку формування і використання корпоративної бази даних результатів інтелектуальної діяльності тощо.

Для забезпечення безперервності процесу управління промисловою власністю в умовах територіально відокремлених підприємств і відсутності професіональних кадрів на місцях велике значення має створення автоматизованої системи управління промисловою власністю. Належним чином реалізована система має у своїй основі базу даних про результати інтелектуальної діяльності, яка містить інформацію правового, технічного, економічного і бухгалтерського Ця інформація є необхідною і достатньою для прийняття типових управлінських рішень, наприклад, для контролю щодо виявлення і оформлення прав на охороноздатні результати розробок, підтримання чинності охоронних документів, обліку прав на ОПВ у складі майна компанії, попередження дублювання тематики НДДКР тощо. Крім цього, корпоративна автоматизована система забезпечує доступ співробітників компанії, які перебувають в різних регіонах, (у межах наявних у них прав доступу) до інформації про результати інтелектуальної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бутинець Ф.Ф. Інформаційний Менеджмент патентної документації ку: [навчальний посібник] / Ф.Ф. Бутинець. — Житомир : ПП «Рута», 2010. — 528 с.

. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: [навчальний посібник] / Ф.Ф. Бутинець — Житомир : ПП «Рута», 2011. — 512 с.

. Богданюк О.В. Проблемні питання впровадження П(С)БО ЗО «Біологічні активи» / О.В. Богданюк // Облік і фінанси АПК. — 2010. — № 12. — С. 100-107.

. Вдовенко Н. Проблеми застосування методичних рекомендацій з інформаційному менеджменті / Н. Вдовенко // Бухгалтерія в сільському господарстві. — 2010. — № 5. — С.18-19.

. Воловець Я.В. Інформаційний Менеджмент патентної документації: [навчальний посібник.] / Я.В. Воловець — К.: Алеута, 2006. — 199 с.

. Вишневський М. Облік поточних біологічних активів в сільському господарстві / М. Вишневський // Податки та бухгалтерський облік. — 2008. — № 67. — С. 15-23.

. Гончаренко Н. Удосконалення методики визначення результатів діяльності сільськогосподарських підприємств відповідно до вимог П(С)БО 30 «Біологічні активи» / Н. Гончаренко // Бухгалтерський облік і аудит. — 2008. — № 11. — С. 39-48.

. Гончаренко Н. Удосконалення організації бухгалтерського обліку / Н. Гончаренко // Облік і фінанси АПК. — 2009. — №1.- С. 20-24.

Учебная работа. Інформаційний менеджмент патентної документації